Панцирні кліщі (Acariformes: Oribatida) зелених зон міста Одеси (Україна)
DOI:
https://doi.org/10.36016/KhESG-2025-33-1-2-6Ключові слова:
різноманіття, біоіндикація, парки, УкраїнаАнотація
Зелені зони міста відіграють значну роль в оздоровлені урбанізованого середовища. Для їхнього сталого існування необхідна підтримка біорізноманіття та всебічне вивчення його компонентів. Зокрема, орібатидні кліщі, як численна і різноманітна група педобіонтів, відображають стан ґрунтів і можуть слугувати біоіндикаторами. У п’яти паркових зонах міста Одеси виявлено 34 види панцирних кліщів з 23 родин. Уперше досліджено угруповання орибатид парку імені Марка Твена та парку Меморіалу героїчної оборони Одеси 411‑ї берегової батареї. Констатовано велику різницю у населенні кліщів окремих парків через ізольованість територій та ступінь освоєння обстежених зон. Проведено попереднє комплексне оцінювання стану навколишнього середовища за основними екологічними показниками угруповань панцирних кліщів: середня щільність населення, видове багатство, структура домінування, співвідношення життєвих форм, індекс Шеннона. Оцінювання показало, що стан ґрунтів парку імені Марка Твена, парку імені Тараса Шевченка та Молодіжного скверу має середній рівень відхилень від норми, дендропарку Перемоги — незначні відхилення, а Меморіалу героїчної оборони Одеси 411‑ї берегової батареї — умовно нормальний. 1 рис., 3 табл., 27 назв.
Посилання
Беспалова, С. В., Горецький, О. С., Штірц, А. Д. 2013. Спосіб біоіндикації якості середовища з використанням панцирних кліщів: патент України на корисну модель UA82151. Державна служба інтелектуальної власності України, Київ, 1–6. URL: https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1138112.
Гиляров, M. С., ред. 1975. Определитель обитающих в почве клещей (Sarcoptiformes). Наука, Москва, 1–491.
Коваленко, А. А., Плешкановська, А. М. 2015. Типи схем організації зеленої зони міст. Архітектурний вісник Київського національного університету будівництва і архітектури, 5, 185–192. URL: https://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/4907.
Криволуцкий, Д. А., ред. 1995. Панцирные клещи: морфология, развитие, филогения, экология, методы исследования, характеристика модельного вида Nothrus palustris C. L. Koch, 1839. Наука, Москва, 1–220. ISBN: 5020055519.
Мельник, А. В., Штірц, А. Д. 2012. Екологічна структура населення панцирних кліщів житлових масивів навколо ВАТ «Концерн Стирол» м. Горлівка. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів: збірник доповідей XXІI всеукраїнської наукової конференції аспірантів та студентів (Донецьк, 17–19 квітня 2012 р.). ДонНТУ, ДонНУ, Донецьк, 2, 64–65.
Немерцалов, В. В., Петрушенко, В. В., Васильєва, Т. В., Богуславенко, О. В. 2006. Структура дендрофлори парку імені О. М. Горького. Вісник Одеського національного університету. Біологія, 11(9), 77–84. URL: http://visbio.onu.edu.ua/article/view/260082.
Павличенко, П. Г. 1994. Определитель цератозетоидных клещей (Oribatei, Ceratozetoidea) Украины. Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена, Киев, 1–143.
Підгорна, С. Я., Делі, О. Ф., Черничко, К. Й. 2023. Панцирні кліщі (Oribatei) у складі мезофауни паркових зон міста Одеса (Україна). Вісник Одеського національного університету. Біологія, 28(1), 69–79 DOI: https://doi.org/10.18524/2077-1746.2023.1(52).284687.
Попова, Е. Н., Кузнєцов, В. А., Осадча, Л. П. 2007. Дендрофлора парків-пам’ятників садово-паркового мистецтва міста Одеси. Наукові записки Держаного природознавчого музею, 23, 145–156. URL: https://nzdpm.smnh.org/tom/23/popova_etc_t23.pdf.
Сергиенко, Г. Д. 1994. Фауна Украины. Том 25. Клещи. Выпуск 21. Низшие орибатиды. Наукова думка, Киев, 1–203. ISBN: 512004149.
Хохрякова, А. І., Михайлюк, В. І. 2021. Ґрунти міста Одеси: монографія. Гельветика, Одеса, 1–146. URL: http://lib.osau.edu.ua/jspui/handle/123456789/3361.
Шевченко, А. С., Колодочка, Л. А. 2018. Сообщества орибатид (Acari, Oribatida) почв мегаполиса. Велес, Киев, 1–126. ISBN: 9789660286986.
Штирц, А. Д. 2009. Влияние различных форм антропогенной нагрузки на структуру сообществ панцирных клещей (Acariformes, Oribatei). ZOOCENOSIS–2009. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: матеріали V міжнародної наукової конференції (Дніпропетровськ, 12–16 жовтня 2009 р.). Ліра, Дніпропетровськ, 184–185. URL: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/15443.
Штирц, А. Д. 2015. Оценка влияния антропогенной нагрузки на экосистемы с использованием интегрального показателя сообществ панцирных клещей. Acta Biologica Sibirica, 1(1–2), 51–66. DOI: https://doi.org/10.14258/abs.v1i1-2.782.
Behan-Pelletier, V. M. 1999. Oribatid mite biodiversity in agroecosystems: Role for bioindication. Agriculture, Ecosystems and Environment, 74(1–3), 411–423. DOI: https://doi.org/10.1016/S0167-8809(99)00046-8.
Behan-Pelletier, V. M., Lindo, Z. 2022. Oribatid Mites: Biodiversity, Taxonomy and Ecology. CRC Press, Boca Raton, 1–494. DOI: https://doi.org/10.1201/9781003214649.
Engelmann, H.-D. 1978. Zur Dominanzklassifizierung von Bodenartropoden. Pedobiologia, 18(5/6), 378–380.
Gergócs, V., Hufnagel, L. 2009. Application of oribatid mites as indicators (review). Applied Ecology and Environmental Research, 7(1), 79–98. DOI: https://doi.org/10.15666/aeer/0701_079098.
Krantz, G. W., Walter, D. E., eds. 2009. A Manual of Acarology. 3rd ed. Texas Tech University Press, Lubbock, TX, 1–807. ISBN: 9780896726208. URL: https://www.ttupress.org/9780896726208/a-manual-of-acarology/.
Magurran, A. E. 1988. Ecological Diversity and Its Measurements. Princeton University Press, Princeton, NJ, 1–180. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-015-7358-0.
Pollierer, M. M., Klarner, B., Ott, D., Digel, C., Ehnes, R. B., Eitzinger, B., Erdmann, G., Brose, U., Maraun, M., Scheu, S. 2021. Diversity and functional structure of soil animal communities suggest soil animal food webs to be buffered against changes in forest land use. Oecologia, 196, 195–209. DOI: https://doi.org/10.1007/s00442-021-04910-1.
Singh, M., Bijlwan, A., Shukla, G., Chakravarty, S. 2025. Forest degradation and ecosystem functioning. In: Shukla, G., Manohar K., A. Kizha, A. R., Panwar, P., Chakravarty, S., eds. Forest Degradation and Management: An Indian Perspective, Springer, 109–124. (Forestry Sciences, 87). DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-84055-5_6.
Subías, L. S. 2022. Listado Sistemático, Sinonímico y Biogeográfico de los Ácaros Oribátidos (Acariformes: Oribatida) del Mundo (Excepto Fósiles). Sociedad Entomológica Aragonesa, Zaragoza, 1–538. (Monografías Electrónicas S. E. A., 12). URL: http://sea-entomologia.org/MeSEA_12_Listado_mundial_Acaros_Oribatidos_L_Subias.pdf.
Vacht, P., Niglas, H., Kuu, A., Koff, T., Kutti, S., Raamets, J. 2019. Oribatid mite (Acari: Oribatida) communities of urban brownfields in Tallinn, Estonia, and their potential as bioindicators of wasteland successional stage. Acarologia, 59(1), 26–32. DOI: https://doi.org/10.24349/acarologia/20194310.
Walter, D. E., Proctor, H. C. 2013. Mites in soil and litter systems. In: Mites: Ecology, Evolution & Behaviour: Life at a Microscale. Springer, Dordrecht, 161–228. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-7164-2_6.
Weigmann, G. 2006. Acari, Actinochaetida Hornmilben (Oribatida). Goecke & Evers, Keltern, 1–520. (Die Tierwelt Deutschlands u. der angrenzenden Meeresteile nach ihren Merkmalen u. nach ihrer Lebensweise. 76).
Xu, X., Slade, E. M., Cao, P., Wang, Y., Zou, X., Wang, W., Ruan, H. 2024. Effects of soil fauna on leaf litter decomposition and nutrient release during a two-year field experiment in a poplar plantation. Plant and Soil, 501(1–2), 211–224. DOI: https://doi.org/10.1007/s11104-023-06300-3.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
