Результаті аранеологічних досліджень у Приазовському національному природному парку та його околицях (Запорізька область, Україна)

Анотація

З території Приазовського національного природного парку відомо 109 видів павуків. У Запорізькій області зареєстровано 188 видів павуків, з яких 34 види — вперше наведено в цій статті. Це — найгірше вивчена регіональна аранеофауна Лівобережної України. Матеріал зібрано на шести ділянках парку переважно ґрунтовими пастками, тому в нашій колекції найкраще представлені родини Gnaphosidae та Lycosidae. Gnaphosidae вирізняється дуже високим видовим багатством (35,3 % зареєстрованих видів), частка Lycosidae є втричі меншою (11,8 %). Чисельність павуків на всіх ділянках у галофітних біотопах була вищою, ніж у типчаково-ковилових і піщаних степах. Видове багатство павуків досліджених ділянок становило від 50 видів у «Давидівці» до 21‒23 — у «Новому» та «Сивашику». Розподіл багатьох видів територією парку є мозаїчним. Gnaphosa cumensis Ponomarev, 1981, G. steppica Ovtsharenko, Platnick et Song, 1992, Micaria coarctata (Lucas, 1846) і Pardosa luctinosa Simon, 1876 знайдені тільки на ділянці «Давидівка», Agroeca cuprea Menge, 1873 та Ozyptila pullata (Thorell, 1875) — на «Сивашику», Arctosa cinerea (Fabricius, 1777), Mustelicosa dimidiatа (Thorell, 1875) і Trochosa ruricola (De Geer, 1778) — на Федотовій косі, а Gnaphosa leporina (L. Koch, 1866) і Pseudomogrus vittatus (Thorell, 1875) — на Федотовій і Степанівській косах. Установлено, що екологічна валентність Zelotes prishutovae Ponomarev et Tsvetkov, 2006 звужується від різних трав’яних біотопів у центрі ареалу до галофітних — на заході. Зміну біотопної преференції визначено також у Leptopilos memorialis (Spassky, 1940) і Heriaeus horridus Tystshenko, 1965. 1 рис., 2 табл., 10 назв.